Сьогоднішнє недільне Євангеліє, це відома нам всім прича про таланти, яка у свій спосіб ілюструє Божу справедливість, або іншими словами Боже Царство. Зверніть увагу в цій притчі на господаря, якого б кожна комуністична влада назвала б несправедивим.
Трьом людям господар дає різну кількість обігових коштів, але уточнення “кожному за його здібністю” є визначальним. Кожен із нас є здібним, але і здібність кожного є різна. Тільки Господь знає, на що ми справді здатні. Тому ціль життя людини полягає в тому, щоб усвідомити ту довіру до нас зі сторони Господа Бога і спрямувати життя на “помноженння талантів”. Це і чесноти, і добрі справи, і особисті якості, які слугують добру.
Той слуга, якому дали один талант, міг спокійно перевершити досягнення двох перших і мати більше ніж вони. Але він зациклився на думці, що оскільки йому дали менше всіх, господар є злим. “Закопування таланту”, це не найбезглуздіше, що той зробив. Деякі люди, щоб не помножувати талантів, дають щоб їх самих закопали в землю, закінчуючи життя самогубстом.
“Увійти в радість свого пана”, це той образ Божого Царства, який має служити нам мотивацією всього, що ми робимо. Якщо життя після смерті немає, то яка мотивація для людини не бути “лінивим” слугою? Але і ті, які вірять у життя після смерті, повинні задати собі питання про те, який відсоток наших зусиль йде на помноженння талантів, а який на їх закопування. Адже більшість людей умудряються щось, не надто важливе примножити, закопуючи щось набагато важливіше. Те, що називаємо справжнім талантом.
